Рассмотрены главные аспекты проблемы оценки геодинамической опасности в районах расположения объектов атомной энергетики Украины; проанализированы основные факторы дестабилизации устойчивости природной среды с позиций их нелинейности, полихронности и поливариантности сочетаний. Определены главные задачи регионального, субрегионального и локального геодинамического анализов в районах и пунктах расположения объектов атомной энергетики. Дана общая характеристика морфоструктурно-неотектонических и современных геодинамических условий АЭС Украины и некоторые данные о зонах геодинамической опасности.

Проанализированы подходы к выделению и состояние изученности переходных зон в системе "ороген-платформенная равнина". Обоснованы концептуальные основы исследования морфоструктуры, новейшей и современной геодинамики переходных зон. Обозначены приоритетные направления исследований.

В процессе многолетних исследований в районах АЭС Украины с целью решения ряда геологических, геоморфологических, геодинамических и мониторинговых задач определены подходы, обоснованы принципы и методы исследований с целью доизучения геолого-геоморфологических и неотектонических условий, решения проблем безопасного функционирования АЭС и экологического риска. Разработана структура базы данных морфоструктурно-неотектонической ГИС; обоснованы рациональные методы доизучения условий районов АЭС; выполнены исследования на региональном, субрегиональном, локальном уровнях; выявлены критерии ранжирования неотектонически активных структур, прежде всего активных разломов. Обосновано районирование территории в соответствии с критериями геоморфологического и неогеодинамического риска.

На основании структурно-геоморфологического анализа Волыно-Подольской плиты и Предкарпатского прогиба выделены участки с признаками горизонтальных неотектонических движений земной коры. Проанализирована связь сдвиговых деформаций с трансрегиональными разломными зонами разных направлений и морфоструктурными узлами.

Висвітлено концептуальні засади, методологію й основні методи дослідження сучасної динаміки рельєфу України. Охарактеризовано провідні процеси сучасного геоморфогенезу, під дією яких здійснюється трансформація давнього рельєфу. Розглянуто зональні й азональні особливості розвитку сучасних процесів, їх парагенезис, режими й обстановки геоморфогенезу. Запропоновано шляхи використання одержаних даних для вирішення інженерних завдань, оцінки еколого-геоморфологічного ризику.

Освещены концептуальные основы, методология и основные методы исследования современной динамики рельефа Украины. Охарактеризованы ведущие процессы современного геоморфогенеза, под действием которых осуществляется трансформация древнего рельефа. Рассмотрены зональные и азональные особенности развития современных процессов, их парагенез, режимы и обстановки геоморфогенеза. Предложены пути применения полученных данных для решения инженерных задач, оценки эколого-геоморфологического риска.

Наличие на территории Украины разветвленной сети трубопроводов, среди которых преобладают нефте- и газопроводы, актуализирует геолого-геоморфологические исследования, направленные на изучение комплекса неблагоприятных природных и антропогенных факторов, являющихся потенциальной причиной нарушения сложной природно-техногенной системы, которую представляют трубопроводы. Названы основные экзогенные процессы, влияющие на целостность и безопасность функционирования трубопроводов. Рассмотрено под этим углом зрения влияние эндогенных процессов - сейсмичности и медленных вертикальных движений земной коры. Изложена суть основных методов морфоструктурно-неогеодинамических исследований, в т.ч. на базе моделирования с применением ГИС-технологий.

Рассмотрены главные методологические вопросы геоморфологического анализа. Обоснованы научные принципы геоморфологического картирования и картографирования с целью обеспечения комплексных работ в рамках государственной средне- и крупномасштабной геологической съемки. Определены основные проблемы внедрения современных информационных технологий в процесс тематического аналитического и синтетического геоморфологического картографирования.

Обоснованы концепция и принципы диагностики неотектонически активных разломов. С учетом разных режимов проявления современных четвертичных, олигоцен-четвертичных движений земной коры, количественных характеристик сейсмичности, градиентов скоростей медленных современных движений, суммарных амплитуд и средних градиентов скоростей неотектонических движений, геолого-геоморфологических данных, свидетельствующих о вертикальных, горизонтальных и знакопеременных движениях, времени последней активизации и др. выявлены основные критерии для определения неогеодинамического рейтинга разломов.

Дана характеристика структурно-геоморфологических особенностей и современного состояния изученности линейных морфоструктур в пределах равнинно-платформенных территорий. Приведены результаты исследований ряда платформенных разломов с применением современных методик структурно-геоморфологического и неотектонического анализа. Очерчен круг методических и прикладных проблем геоморфологических исследований платформенных разломов и намечены пути повышения их эффективности.

Обгрунтовано виділення зони взаємодії Українських Карпат і платформних рівнин як окремої таксономічної одиниці вищого рангу перехідної геоморфодинамічної зони з властивими для неї типами геоморфогенезу, парагенетично пов'язаними комплексами рельєфу, особливими неогеодинамічними та сучасними тектонічними умовами. Досліджено просторово-часові закономірності динаміки нео- та морфоструктур зони взаємодії на перед-, колізійному та післяколізійному підетапах неотектонічного етапу. Виявлено зональність у розташуванні різних типів нео- та морфоструктур зони взаємодії залежно від співвідношення та контрастності вертикальних і горизонтальних неотектонічних рухів земної кори, тісноти динамічних зв'язків і взаємовпливів між орогенними та платформними структурами. Оцінено роль горизонтальних новітніх і сучасних рухів земної кори у формуванні морфоструктур платформної частини зони взаємодії. Виявлено просторові закономірності диференціації активності сучасних тектонічних рухів земної кори за сформованих морфоструктурно-неотектонічних умов.

Проанализированы особенности неогеодинамики и морфоструктурного плана территории Украины, предопределившие условия формирования различных месторождений полезных ископаемых в течение ранне-, средне- и позденовейших подэтапов неотектонического этапа (поздний эоцен-антропоген). С учетом показателей средних градиентов скоростей неотектонических движений и мощностей экзогенно активного слоя обосновано выделение потенциальных зон трансформации либо деструкции месторождений.

Проанализированы современное состояние и проблемы геоинформационного обеспечения изучения неотектонически активных разломов в пределах платформ. Современные ГИС таких разломов включают аппаратный и программный модули, обеспечивающие технико-технологические возможности системы, и информационный модуль, содержащий исходные данные для проведения тематического моделирования. Разработанная в Институте географии НАН Украины база данных морфоструктурно-неогеодинамической ГИС состоит из трех информационных блоков, обеспечивающих создание морфолого-морфометрической, морфолитологической и морфодинамической моделей. Основными направлениями практического использования ГИС неотектонически активных разломов являются: проведение паспортизации и экспертная оценка активности разломов по комплексу геолого-геоморфологических и геофизических показателей, проведение ранжирования разломов по разным параметрам, обоснование зон неогеодинамического риска.

З урахуванням світового та вітчизняного досвіду та результатів авторських морфоструктурних досліджень і картографування території України опрацьовано науково-методичні засади та принципи проведення середньо- та великомасштабних морфоструктурних і неотектонічних досліджень і картографування. Обгрунтовано зміст, завдання, методи та схеми дослідницьких операцій під час вивчення морфології, походження, віку, рельєфу, виявлення площових, лінійних і кільцевих морфоструктур. Визначено пріоритетні принципи тематичних досліджень і картографування. Розроблено нову легенду до геоморфологічних карт на морфоструктурно-морфоскульптурних засадах. Сформульовано головні завдання підготовчого (передпольового), польового, післяпольового етапів проведення морфоструктурних досліджень і картографування. Охарактеризовано регіональні морфоструктурні умови та особливості морфоструктурного картографування рельєфу України. Визначено головні напрями застосування морфоструктурного та неотектонічного аналізу в практиці пошукових робіт на деякі види корисних копалин, вирішення інженерно-геологічних і геоекологічних завдань.

Проанализированы особенности изучения неогеодинамических условий, влияющих на пространственную организованность в пределах орогенов и платформ, этапность формирования рельефа (морфоструктур), осадочных образований. Показано, что на территории Украины наблюдается большая пространственная дифференцированность неогеодинамических процессов, выделяются разноранговые тектонические структуры, развивающиеся в платформенном и орогенном режимах. Выделены структуры платформенной части территории Украины, формировавшиеся при воздействии унаследованных поднятий, унаследованных опусканий и знакопеременных (колебательных) движений земной коры в течение неотектонического этапа. Подчеркнута важность комплексного использования тектонического, неотектонического морфоструктурно-неотектонического анализа для обоснования выделения подэтапов, стадий усиления или ослабления (относительной стабилизации) неотектонической активности.

Проанализированы современные теоретические представления о разломах земной коры, в соответствии с которыми они рассмотрены как динамические геолого-геоморфологические системы, нелинейно развивающиеся в пространстве и времени. Определены проблемы и основные направления исследования неотектонически активных разломов с учетом принципов системности, иерархичности, геолого-геоморфологической конформности, необратимости развития морфоструктур и поэтапного исследования динамики. Обоснованы диагностические критерии и комплексы структурно-геоморфологических и неотектонических методов исследования неотектонически активных разломов, сформированных в разных структурно-геоморфологических условиях.

Рассмотрены проблемы и определены главные задачи комплексных исследований неотектонически активных платформенных разломов территории Украины с применением программно-аппаратных средств ГИС. Обоснована структура основных информационных блоков базы данных ГИС неотектонически активных разломов, а также содержание и последовательность операций, применяемых в процессе диагностики, определения неотектонического рейтинга и картографирования неотектонически активных платформенных разломов и зон их динамического влияния.

Мета роботи - розкрити основні напрями, методи та критерії досліджень еколого-геоморфологічних передумов виникнення ризиків надзвичайних ситуацій з урахуванням регіональних особливостей території України. Наведено визначення понять "геоморфологічна небезпека", "геодинамічна небезпека", "геоморфологічний та неогеодинамічний ризики". Проаналізовано умови формування природних і природно-антропогенних небезпек і ризиків виникнення надзвичайних ситуацій залежно від лімітуючих і дестабілізаційних природних і природно-антропогенних чинників, диференційованості та парагенезів екстремальних процесів, стійкості природного середовища до антропогенних (техногенних) навантажень, активності у просторі та часі похідних природно-антропогенних процесів, що в комплексі спричинює різні рівні еколого-геоморфологічної напруженості. Новизна дослідження - обгрунтування доцільності виділення з урахуванням комплексу геоморфологічних і неогеодинамічних чинників трьох категорій території в Україні - з високим, помірним і незначним ризиком прояву екстремальних геоморфологічних процесів, що важливо враховувати при різних видах використання території.

Мета публікації - обгрунтувати необхідність комплексних спеціалізованих геоморфологічних, геодинамічних і геохімічних досліджень з метою оцінювання стану навколишнього середовища, визначення раціональних комплексів методів для виявлення просторово-часових особливостей прояву небезпечних процесів і виникнення надзвичайних ситуацій. Наукова новизна дослідження полягає в обгрунтуванні доцільності поєднання геоморфологічних, геодинамічних і геохімічних підходів до інтегрального оцінювання території з урахуванням синергетичної взаємодії небезпечних процесів, антропогенного навантаження і негативних наслідків впливу на середовище життєдіяльності людини.

Мета публікації - з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду визначити цілі та завдання спеціалізованих морфоструктурно-неотектонічних досліджень, спрямованих на розв'язання пошуково-прогнозних завдань у районах з різними неогеодинамічними режимами та обстановками в межах території України. Обгрунтовано раціональні комплекси методів пошуково-прогнозних морфоструктурних і неотектонічних досліджень для районів ендогенного зруденіння, поширення розсипних родовищ та нафтогазоносних провінцій. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації та оцінці ефективності застосування методів морфоструктурно-неотектонічних досліджень для виявлення ознак просторової організованості родовищ корисних копалин різних видів у межах території України, а також диференційованості неотектонічних режимів і обстановок, які контролюють їх утворення та трансформацію.

Мета роботи - дослідити етапність розвитку геоморфологічних досліджень в Національній академії наук України, розкрити зміст та головні напрями фундаментальних, регіональних та прикладних досліджень, що виконувалися відділом геоморфології Інституту географії НАН України протягом більш ніж 50-річного періоду його існування. До найвагоміших результатів фундаментальних досліджень відноситься розробка методико-методологічних з асад: поетапного неотектонічного та комплексного ретроспективного морфоструктурно-неотектонічного аналізу; трифакторного геоморфологічного аналізу з урахуванням взаємодії ендогенних, екзогенних та техногенних чинників; кількісної оцінки деформацій повздовжніх профілів русел річок для виявлення диференційованості сучасних тектонічних рухів земної кори; комплексного аналізу геолого-геоморфологічної будови заплавних терас для оцінки голоценових та сучасних тектонічних рухів земної кори; комплексного аналізу природних та природно-антропогенних геоморфосистем з метою виявлення закономірностей геоморфогенезу протягом геоморфологічного етапу загалом та окремих підетапів; а також середньо- та великомасштабних геоморфологічних досліджень і картографування; морфоструктурних і неотектонічних досліджень в зонах розломів; оцінки динамічних властивостей рельєфу з метою розв'язання інженерних завдань; кореляції геоморфологічних і неогеодинамічних подій в межах платформних і орогенних морфоструктур у пізньому кайнозої; оцінювання стійкості та динаміки геоморфосистем. Найвагомішими здобутками на регіональному рівні є: виявлення просторових закономірностей та особливостей морфоструктури та морфоскульптури; встановлення просторово-часових закономірності та особливостей морфолітогенезу та геоморфодинаміки на території України; обгрунтування принципів і розробка геоморфологічного, морфоструктурного, неотектонічного районування; виявлення просторово-часових закономірностей прояву новітніх тектонічних рухів земної кори та оцінка їх впливу на формування сучасного рельєфу; обгрунтування виділення неотектонічних рельєфоутворювальних режимів та обстановок, етапів, підетапів і стадій неотектогенезу та геоморфогенезу; геоморфологічне та неотектонічне картографування території України. Найважливіші прикладні розробки відділу: використання методів морфоструктурно-неотектонічного аналізу для проведення нафтогазопошукових робіт; оцінка інженерно-геологічних та інженерно-геоморфодинамічних умов районів розташування об'єктів атомної та гідроенергетики, лінійних споруд, урбанізованих територій; опрацювання концептуальних засад оцінки неогеодинамічного та еколого-геоморфологічного ризику; розроблення зведеної легенди до геоморфологічних карт масштабу 1:200 000-1:50 000; морфоструктурно-неотектонічні дослідження зони відчуження ЧАЕС з метою оцінки геоморфологічних і неотектонічних умов акумуляції та міграції радіонуклідів; аналіз небезпечних для будівництва каскаду ГЕС геоморфологічних та неотектонічних умов на ділянці басейну р. Дністер. Визначено проблеми вивчення геоморфосистем та обгрунтовано пріоритетні напрями геоморфологічних і неотектонічних досліджень на сучасному етапі розвитку науки.